Патрікєєва Наталія


Лісова пісня




АКУСТИКА ПРОМИСЛОВОСТІ У СЕРІЇ РАДІОРЕПОРТАЖІВ
ІЗ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ



17% території України займають ліси. У більшості областей вони виконують водоохоронні, захисні та оздоровчі функції. Але для Західної України лісові ресурси - це промисловість, яка становить значну частину наповнення місцевих бюджетів.

Мультимедійна історія "Лісова пісня" розповість про кожен крок лісової промисловості: від насінини дерева до створення з нього меблів.

»
Бродівське лісове господарство - одне з найбільших у Львівській області. Тут працює 460 людей. Від державного фінансування підприємство відмовилося понад десять років тому. Середня зарплатня – 6300 гривень. Основний прибуток господарство отримує від лісового заводу.

Приміщення Бродівського лісгоспу

»
Виростити ліс
"Я можу заблукати у місті, але не у лісі. Всі дерева різні, їх неможливо сплутати", - розповідає високий чоловік у камуфляжній формі.

Володимир Парічок знає усі лісові дороги на території лісового господарства площею у понад три десятка гектарів. Він лісничий у Лагодівському лісництві Бродівського району, що на Львівщині. Чоловік із усмішкою розповідає про місцевих зубрів, розміром з «бобік» і ведмедів, які мандрують сюди з Білорусі.

Володимир Парічок у Берлінському лісі
Лідія Кінаш, інженер лісових культур, показує розсадники біля лісгоспу: із різних кущів тут формують жуків та метеликів, зв'язуючи гілля між собою. Колись у теплицях були овочі, але тепло стало надто дорогим і тепер є лише холодостійкі рослини.
Аби отримати готові колоди лісу на продаж, спочатку потрібного його виростити. Посадити саджанець, потім через два-три роки висадити його у лісі, постійно робити санітарні рубки для достатнього простору і освітлення, і лише через 30-40 років можна отримати від дерева прибуток. Дуби ж, наприклад, зрізають після сторіччя.

Раніше Бродівське лісове господарство вирощувало посадковий матеріал для всієї області, тепер тільки для себе. На сайті лісництва є окремий розділ цін на посадковий матеріал для населення: у списку понад 150 позицій. Тут вирощують карликову калину, барбариси, бонсай, топіар, бузину облямовану, рододендрон, лавровишня, тую пірамідальну та багато інших дерев.

«Кожна рослина формується протягом десятків років. Крім того, впливає погода, влітку може все засохнути, чи навпаки – надто багато вологи. Ліс не так швидко дає прибуток, як сільське господарство», - каже Лідія Кінаш, інженер лісових культур.
Головний лісничий Олег Потьомкін розповідає про посадковий матеріал.

»
Вирубка лісу
Серед лісу на місці вирубки працюють кілька чоловіків у помаранчевих жилетах та касках. Поруч стоїть побутовий вагончик. З димаря точиться сиза цівка диму. Обідній час. На місці вирубки густий запах свіжозрізаного дерева.
Бригада в день заготовляє 25-30 кубометрів лісу, хоча показники залежать від місцевості та погоди. Вирубки припиняються під час надто сильного вітру, при зледенінні дерев. Восени та навесні вирубані дерева мають найбільшу вагу.

Лісівники скаржаться, що населення їх сприймає не завжди позитивно. Мовляв, усім здається що лісники продають ліс і гроші кладуть собі в кишеню. Натомість, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека стверджує, що вирубки ведуть згідно розрахункової лісосіки. Обсяг заготівлі вказують на сайтах лісових господарств і кожен, хто забажає, може їх проконтролювати.
Розрахункова лісосіка - щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів.
Вирубку лісу ведуть щодня. На заготівельних роботах у лісництві працює 23 людини, ще три майстри лісу і один майстер лісозаготівлі. Останній має визначати сорт і діаметр кожної колоди. Таким чином він веде електронний облік. На кожну зрубані колоді набивається маркування з номером. За ним можна у електронному режимі визначити, де зрубали дерево та його характеристики.

Паралельно з цим є і паперовий, з тією ж інформацією. Державні лісові господарства мають маркувати кожну колоду лісу, натомість міжгосподарські (які належать сільським/міським радам) та військові цього не роблять.

На рубці користуються тракторами та бензопилами. Головний лісничий Олег Потьомкін розповідає, що у підприємства є можливість придбати більш автоматизований білоруський трактор. Водночас жартує, якщо лісництво придбає автоматизовану техніку, багатьох працівників доведеться звільнити.

Основний ресурс лісового господарства, з якого лісгосп отримує прибуток – це готова деревина. Під час санітарних рубок лісове господарство отримує дров'яну і тонкомірну деревину, які мають найнижчу ціну на ринку. Найбільш цінна деревина – ділова, пиломатеріали, столярні плити.
Санітарні вирубки - санітарно оздоровчі заходи, які є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.
Ділова деревина - це круглий ліс та пиломатеріали, які мають діаметр від 14 см і більше, а довжиною більше 2 м.




















Олег Потьомкін та Володимир Парічок
розповідають про заготівлю лісу.
"Білоруський Фервестр коштує 8-10 млн. гривень. Нам достатньо таких три і тоді всіх цих людей можна вигнати з лісу, вони стануть безробітні. Поки що, ми хочемо забезпечити людей роботою. Крім того, у наших умовах він не на всіх лісосіках зможе працювати. Із хвойним лісом зможе впоратись, а от із деревами, які мають більш товсте гілля – ні", - каже головний лісничий.
У гірських регіонах, людську працю використовують більш інтенсивно. Там застосовують повітряно-трелювальні установки. Дерева стягують донизу канатами і тільки там обробляють.

»
Лісозавод
На другому боці Бродів розташований лісовий завод, який переробляє заготовлені у лісгоспі дерева. У структурі лісозаводу є автоколона та нижній склад (місце для тимчасового зберігання деревини). Тут працюють 192 працівники.
На лісовому заводі у Бродах працює 192 працівника.
Головний інженер заводу Микола Серватович запевняє, що основний дохід завод отримує від експорту.
Завод дає 57% доходу від загальної реалізації бродівської деревини. Майже 70% продукції продається на експорт у 18 країн, серед яких Туреччина, Польща, Німеччина, Бельгія, країни Прибалтики, Словаччина, Румунія та інші.

«Споживачі на внутрішньому ринку не готові платити таку ціну, як закордонний споживач. Вигідніше поки що працювати на експорт. Минулого року ми вклали в оновлення підприємства 6 мільйонів гривень. Але якщо форвардер (транспорт для лісозаготівлі) раніше коштував два мільйони, то тепер усі п'ять», - розповідає головний інженер заводу Микола Серватович.



»
Меблева компанія
Компанія "Малко" працює у приміщенні колишнього технікуму у Новому Роздолі, Львівщина. До 1996 року тут був навчальний заклад, поки не припинив роботу містоутворюючий комбінат «Сірка». Спеціалісти хімічної промисловості стали непотрібні, й з 2004-го тут роблять меблі.

Дорога до "Малко"
Власник фірми Олександр Маляренко свого часу взяв для бізнесу кредит у валюті й досі не може впоратися з наслідками. Коли директор платить робітникам зарплату, то не має грошей на закупівлю матеріалів. І навпаки. Наразі на підприємстві працює з десяток людей.

Ця невелика приватна компанія з оброблених дошок створює готові меблі: кухні, столи, двері, ліжка та багато іншого. В окремих кімнатах їх оздоблюють, фарбують, лакують та запаковують.

За останні два роки кількість замовлень у підприємства зросла. Власник пояснює це падінням гривні: купувати закордонні меблі стало набагато дорожче. Але вітчизняний меблевий бізнес це не надто рятує. Хоча деревина винятково українська, лаки та фарби виробляють за кордоном, а їхня вартість в Україні виросла утричі. Обладнання також іноземне.


























Олександр Маляренко, власник компанії,
розповідає про своє підприємство.
Василь Глова, різьбяр "Малко", показує устаткування компанії.
"Продаємо меблі лише в Україні, тому що експортувати для нас надто дорого. Дрібний виробник наразі не може собі дозволити завантажити машину товаром і вивезти за кордон, потрібен посередник", – розповідає Олександр Маляренко.

Директор каже, що було би непогано мати роздрібні та гуртові торговельні центри біля кордону, аби покупці з Польщі могли приїхати і обрати товар, який їх влаштовує. Зважаючи, що зі старими кредитами ще не розрахувався, скаржиться, що отримати новий зараз складною.
Значну частину деревини Україна продавала за кордон, оскільки там її ціна вища. Кількість товарів із високою часткою доданої вартості (готових меблів) була незначною.
Із 1 листопада 2015 року Верховна Рада заборонила вивозити ділову деревину з України (окрім сосни). Відповідно, експерти очікують, що на внутрішньому ринку зросте кількість деревообробників та підприємств, які виробляють меблі.
Made on
Tilda