Мар'яна Вербовська
СОНЯЧНИЙ УДАР
Як спека і відсутність дощу змінюють українських фермерів
Мар'яна Вербовська
СОНЯЧНИЙ УДАР
Як спека і відсутність дощу вплинули на українських фермерів
До травня 2020 року Шевченкове в Одеській області було невідомим українським селом. Проте навесні цього року місцеві фермери пережили рекордні втрати посівів озимих. Через посуху на Бессарабії загинуло 100% зернових.

11 травня місцевий фермер Василь Сердюченко покінчив життя самогубством через борги внаслідок втрати врожаю. Він залишив записку, де пояснив, що йде з життя через безвихідь. Ця смерть стала знаковою. Про ризики аграріїв через зміну клімату почали говорити публічно.

ZAXID.NET розповідає історії людей, які втратили весь врожай, вирощують екзотичні фрукти біля дому і шукають альтернативу поліській картоплі.
ВТРАЧЕНИЙ ВРОЖАЙ
Доїхати в село Шевченкове можна маршруткою з Одеси за три години. Тут живе близько п'яти тисяч людей, які в основному зайняті саме в сільському господарстві. Великих підприємств немає. У селі є парафія УПЦ Московського патріархату, два молитовні будинки євангелістів та церква баптистського віровчення «Блага вість».

Саме село виглядає дуже доглянутим. Простора центральна площа з Шевченком, поруч зупинка з акуратними магазинами, де наливають холодний квас. На центральній площі стоїть фотозона з великими літерами «Я люблю Шевченкове». Поруч, під палючим сонцем продають кавуни та дині.
Адміністрація Кілійської міської об'єднаної територіальної громади, до якої входить село Шевченкове
Місцеві люб'язно показують, де живе сім'я фермерів Сердюченків. Кажуть, що в селі всі один одного знають, тож переживали самогубство 66-річного Василя Сердюченка як втрату когось рідного.

Скромні будинки фермера, родини його сина Ігоря і чотирьох онуків стоять не далеко від центру села. Після трагедії саме Ігор продовжив справу батька.

«Це дуже хороші і порядні люди. Ми так і не можемо повірити у цю втрату», – пояснює секретарка у сільській раді. Сам Ігор Сердюченко каже, що попри розголос та увагу до смерті батька, він досі не знає, як дати раду боргам.
Ця людина тримала все в собі. Через погані врожаї він восени набрав приблизно 40 тисяч доларів кредитів
«Ніхто нам не допоміг. Ми досі в цьому», – каже Ігор Сердюченко. Його голос напружений, але не агресивний. Він сам зізнається, що дуже виснажений місяцями роздумів про те, як вийти з цієї ситуації. Після смерті батька він намагався не закриватися і говорити з владою та журналістами, але тепер не бачить в цьому сенсу і просить звертатися до керівника Кілійської територіальної громади Павла Бойченка.

Про зустріч із ним ми домовляємося за кілька тижнів. Саме завдяки йому справа фермера набула такого розголосу. Павло Бойченко активно веде свій «Фейсбук» і YouTube, де й виклав відеозвернення про смерть Сердюченка. Відео набрало близько 30 тисяч переглядів.

«Ця людина тримала все в собі. І навіть не усім ділився зі своїм сином. Родина підтримувала його. Я знаю, що через погані минулорічні врожаї для посіву восени він вже позичив гроші. Це були неофіційні кредити, приблизно 40 тисяч доларів», – розповідає Бойченко.
40-Річний павло бойченко впевнений, що самогубству можна було запобігти, якби держава вчасно відреагувала на посуху
40-річний Павло Бойченко здобув освіту в Боннській богословській семінарії. Каже, що ніколи не хотів працювати у владі, але вирішив розвивати громаду і тому тепер тут. У розмові він чіткий і відвертий. Каже, якби держава вчасно відреагувала на посуху, то фермер був би живий.

«В аграрного фонду є чотири мільярди гривень, який завжди розподіляється, на мою думку, корупційними схемами. Їх розподіляли в інтересах крупних агрокорпорацій на компенсації «за придбання техніки вітчизняного виробництва». Ці гроші отримували мільярдери, а не звичайні фермери», – каже Бойченко.

Ще до самогубства фермера міська рада скликала позачергове засідання і зверталася до обласної ради та адміністрації, Мінекономіки та президента з проханням створити комісію, щоб вивчити проблему посухи. «Це звернення проігнорували усі, крім обласної ради», – підкреслює Бойченко.
Заступник міністра заявив, що законодавчо це неможливо. Що заважає депутатам вийти із законодавчою ініціативою? Я вважаю, що це свинство
За словами Бойченка, вони закликали уряд скерувати гроші з аграрного фонду на компенсацію фермерам – виділити п'ять-шість тисяч гривень на гектар, щоб ті могли розплатитися із пайщиками. Обласна рада провела позачергове засідання і підтримала цю ідею. «Проте заступник міністра розвитку економіки заявив, що законодавчо це неможливо. Але що заважає депутатам вийти з законодавчою ініціативою? – запитує Бойченко. – Я вважаю, що це блюзнірство і свинство».

Він впенений, що найбільше обурення виникне наприкінці жовтня, коли пайщики не отримають від фермерів гроші за свої паї.
НОВИЙ КЛІМАТ ПІВДНЯ
Попри непередбачуваність погоди, агрономи на півдні України знайшли один із виходів. Якщо одні культури вирощувати ризиковано, то варто спробувати інші.

«Ми, люди півдня, до такого звикли», – усміхаючись, каже Іван Мринський, декан агрономічного факультету Херсонського аграрного університету, відповідаючи на питання, чи не складно йому проводити екскурсію у спекотний день.

На вулиці полудень, +32, під палючим сонцем він вже 40 хвилин розповідає про нові види рослин, які торік висадили в експериментальному саду на території університету. Вхід в сад закритий брамою з кількох причин. По-перше, рослини висаджені недавно і потребують регулярного догляду, зокрема поливу. По-друге, оскільки дерева плодові (а сад поруч із студентським гуртожитком), є небезпека, що не всі плоди достигнуть.
«Тут є виноград, хурма, інжир, зізіфус, нові види слив. Торік ми вже смакували першим врожаєм, рослини почуваються чудово», – перераховує Іван Миколайович і зупиняється над кожним деревом.

Інтерес до нових культур та екзотичних рослин з'явилася у нього після вступу в Херсонський аграрний університет. Всі нові види хотів вирощувати вдома.

«Побував у Нікітському ботанічному саду в Криму і побачив хурму. Мріяв посадити її вдома. І знаєте, цей вид вже росте в нас біля дому 15 років і щоразу тішить рясним врожаєм. Хурма достигає в середині осені, але до нового року ніколи в нас не долежує. Все з'їдаємо», – сміється Мринський.
За словами декана, Україна має чудові перспективи вирощування хурми. Цьому сприяє саме зміна клімату: він стає м'якшим. Окрім цього, українські селекціонери виводять сорти, адаптовані спеціально до наших умов.

«До нас вже приїжджали делегації з Ірану і хочуть вирощувати оливки та фісташки. Клімату стає різко континентальним, схожий до того, що в Греції, і ми відкриті до нових видів рослин», – вважає науковець.
Ніколи не бачив заплаканого продавця хурми, який не може продати товар. А якщо ці фрукти будуть вирощені в Україні, то ми можемо говорити про біопродукцію
Раніше ці рослини чудово почувалися в Криму, але на Херсонщині не були поширеними. Проте зими стають все м'якшими. Відтак, агроном радить фермерам переключатися на нові види і бути далекоглядними. Він наголошує: ніхто не каже забути про яблука чи груші, просто можна запропонувати українцям нові варіанти фруктів та овочів.

«Я ніколи не бачив заплаканого продавця хурми, який не може продати товар. А якщо ці фрукти будуть вирощені прямо тут, то ми можемо говорити про біопродукцію, попит на яку зростає з кожним роком», – каже Мринський.

На початку листопада в університеті навіть запланували Свято врожаю хурми. До речі, у тому, що хурма достигає в листопаді є ще один плюс. На думку декана, у цей час люди вже не такі зайняті в полі, яблука і груші зібрані. Для великих підприємств буде особливо зручно: класичні сезонні роботи будуть закінчені, тому можна легше знайти робітників.
Попри піднесений настрій і успіхи експериментального саду, Іван Мринський наголошує, що бути фермером в Україні – це стрес і ризик. Він додає, що самогубтсво на Одещині далеко не перше, яке сталося через втрату врожаю. Просто саме це набуло розголосу.

«Уявіть собі, ви заклали будинок і машину, а потім прогоріли. Я особисто знаю, що люди вклалися в розсаду, висадили її, а вночі вдарив мороз. І вся розсада загинула. Тому, я не бачу іншого виходу як адаптація і пошук альтернатив», – підсумував аграрій.

Свій досвід вирощування екзотичних рослин Іван Мринський невдовзі викладе у книзі, яку вже дописує. Каже, що у такий спосіб хоче внести хоч трохи надії в роботу фермерів.
НОВІ КУЛЬТУРИ
Шукати альтернативу звичним культурам рекомендують і на Сумщині. Директор Деснянського-Старогутського національного природного парку Сергій Кубраков 30 років вивчає місцеві екоситеми і саме в останні роки зауважує, наскільки швидко вони змінюються. На території Деснянського біосферного резервату спостерігаються буревії, пожежі, пересихання малих річок, озер, боліт, спалахи шкідників лісу.

«Середньодобові температури ростуть, вологи в грунті нема, це особливо видно по стану боліт, яких на території парку є багато», – каже Сергій Кубраков.
Саме тому цього року керівництво парку вирішило привернути увагу місцевих мешканців до альтернативних культур і способів господарювання на власних земельних ділянках.

«Ми хочемо показати місцевому населенню, що не обов'язково садити картоплю. Можна город засадити, наприклад, лохиною, продати її і отримати достатньо прибутку, щоб купити кілька врожаїв картоплі, яка могла б вродити на цій ділянці», – пояснив Сергій Кубраков, директор Деснянського-Старогутського національного природного парку.

За його словами, на території села, що входить до складу біосферного резервату, планують висадити плантацію дикоросів з лікарськими рослинами, плантацію з лохиною, хурмою, плантацію з ягідниками, як ожина та малина. Головна мета —підібрати для Полісся ті види культур, які будуть більш рентабельними в цих умовах. Проект навіть отримав фінансування німецького фонду і наступного року його реалізують на території громади.
ЧАС ПОСУХ
Експертка з екологізації тваринництва ГО «Екодія» Анна Даниляк
Збільшення кількості гарячих днів, один із проявів зміни клімату. Згідно з даними Українського науково-дослідного гідрометінституту, в Україні за останні 5 років температура зростає швидше, ніж у цілому на планеті.

За словами Анни Даниляк, експертки з екологізації тваринництва ГО «Екодія», проблема не лише в тому, що стає тепліше, а ще й значно сухіше.

«За останні 10 років через зміну клімату кількість опадів в Україні влітку зменшилась на 15-27%. Це посилило «водний стрес» для довкілля, адже запаси води і вологи в грунті поповнюються переважно із атмосферних опадів», – каже Анна.

Вона додає, що півроку тому вперше в історії України не настала метеорологічна зима, а на більшій частині території взагалі не було тривалого снігового покриву. Тому немає нічого дивного в тому, що без танення снігу і весняного водопілля у новий аграрний сезон Україна увійшла з сухими ґрунтами. А на півдні України навіть з'явилася нова термічна зона, якої ще не було 10 років тому. Йде мова про Одеську, Херсонську та частину Запорізької області. Вирішити ці виклики можна тільки комплексно.
За кілька років посуха може знизити врожаї зернових в Україні на 40-60%
Основною проблемою для сільгоспвиробників є нині збереження посівів озимих культур.

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, 70% сільськогосподарських угідь України за кілька років будуть потребувати додаткового поливу. Це на 30% більше, ніж зараз. Передбачають, що посуха може знизити врожаї зернових на 40-60%.

«Дуже важливо об'єднати кліматичну політику з аграрною. Зараз кризові явища вирішуються ситуативно, наприклад, через компенсацію втрати врожаю. Однак це боротьба із наслідками, а не причинами проблеми», – вважає експертка «Екодія».
Збільшення кількості гарячих днів, один із проявів зміни клімату. Згідно з даними Українського науково-дослідного гідрометінституту, в Україні за останні 5 років температура зростає швидше, ніж у цілому на планеті.

За словами Анни Даниляк, експертки з екологізації тваринництва ГО «Екодія», проблема не лише в тому, що стає тепліше, а ще й значно сухіше.

«За останні 10 років через зміну клімату кількість опадів в Україні влітку зменшилась на 15-27%. Це посилило «водний стрес» для довкілля, адже запаси води і вологи в грунті поповнюються переважно із атмосферних опадів», – каже Анна.

Вона додає, що півроку тому вперше в історії України не настала метеорологічна зима, а на більшій частині території взагалі не було тривалого снігового покриву. Тому немає нічого дивного в тому, що без танення снігу і весняного водопілля у новий аграрний сезон Україна увійшла з сухими ґрунтами. А на півдні України навіть з'явилася нова термічна зона, якої ще не було 10 років тому. Йде мова про Одеську, Херсонську та частину Запорізької області. Вирішити ці виклики можна тільки комплексно.

Основною проблемою для сільгоспвиробників є нині збереження посівів озимих культур.

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, 70% сільськогосподарських угідь України за кілька років будуть потребувати додаткового поливу. Це на 30% більше, ніж зараз. Передбачають, що посуха може знизити врожаї зернових на 40-60%.

«Дуже важливо об'єднати кліматичну політику з аграрною. Зараз кризові явища вирішуються ситуативно, наприклад, через компенсацію втрати врожаю. Однак це боротьба із наслідками, а не причинами проблеми», – вважає експертка «Екодія».
НОВИЙ
КЛІМАТ
ЗМІНЮЄ
ВРОЖАЇ
ЯК
БАКЛАЖАН
До 2030 р. можна очікувати зміни структури посівних площ овочевих, перехід до пізньостиглих більш урожайних сортів традиційних овочів. Розширюватимуться зони, сприятливої для баклажанів, солодкого перцю та томатів.
КУКУРУДЗА
До 2030 року недоотриманий урожай кукурудзи може досягати 20-30%. Найімовірніше втрату врожаю слід чекати в областях південного степу, Харківській, Луганській, Донецькій та Дніпропетровській областях.
СОНЯШНИК
До 2030 року навіть у північному Поліссі зможуть повноцінно визрівати ранньо- та середньостиглі сорти соняшника. Одночасно можливо стійке зниження врожайності цієї культури в зоні Степу через погіршення зволоження ґрунту.
ЯГОДИ
Промислове вирощування плодів та ягід поступово пошириться на північ та захід. Збільшується кількість теплих днів, важливих для їхнього достигання. У деяких регіонах можливі зменшення урожайності через перепади температур.
КАРТОПЛЯ
Збільшення дефіциту вологи матиме негативний вплив на врожаї картоплі та цукрового буряку, особливо у Степу.
ЯК НОВИЙ КЛІМАТ
ЗМІНЮЄ ВРОЖАЇ
(за даними ФАО)
БАКЛАЖАН
До 2030 р. можна очікувати зміни структури посівних площ овочевих, перехід до пізньостиглих більш урожайних сортів традиційних овочів. Розширюватимуться зони, сприятливої для баклажанів, солодкого перцю та томатів.
КУКУРУДЗА
До 2030 року недоотриманий урожай кукурудзи може досягати 20-30%. Найімовірніше втрату врожаю слід чекати в областях південного степу, Харківській, Луганській, Донецькій та Дніпропетровській областях.
СОНЯШНИК
До 2030 року навіть у північному Поліссі зможуть повноцінно визрівати ранньо- та середньостиглі сорти соняшника. Одночасно можливо стійке зниження врожайності цієї культури в зоні Степу через погіршення зволоження ґрунту.
ЯГОДИ
Промислове вирощування плодів та ягід поступово пошириться на північ та захід. Збільшується кількість теплих днів, які важливі для їхнього достигання. В деяких регіонах зростуть ризики зменшення урожайності через витрати на пристосування до перепадів температури та відновлення після стресу. Збільшиться частота пошкодження заморозками, градом та зливами.
КАРТОПЛЯ
Збільшення дефіциту вологи матиме негативний вплив на врожаї картоплі та цукрового буряку, особливо у Степу.
Left
Right